У світлі великого любомудра

У світлі великого любомудра

Третього-п’ятого жовтня 2013 року в університеті відбулася Міжнародна конференція «XVIСковородинівські читання». Вона була присвячена пам’яті Олекси Мишанича — видатного вченого-літературознавця, одного з організаторів Сковородинівських читань у Переяславі. Співорганізаторами виступили Переяслав- Хмельницький ДПУ імені Григорія Сковороди, Інститут літератури імені Т.Г.Шевченка НАН України, Інститут філософії імені Г.С.Сковороди НАН України, ВУТ «Просвіта» імені Тараса Шевченка, Національна організація українознавців, Літературно-меморіальний музей Г.Сковороди НІЕЗ «Переяслав», Центр Сковородинознавства, кафедра української і зарубіжної літератури та методики навчання імені Михайла Максимовича університету. В конференції взяло участь п’ять письменників, три лауреати Шевченківської премії, доктори наук, професори, кандидати наук, доценти, співробітники літературно-меморіальних музеїв Григорія Сковороди Переяслав-Хмельницького; Сковородинівського Харківської області; Чорнухинського Полтавської області; делегація з селища Бабаї, де Григорій Савич проживав й написав 15 байок. Зарубіжне Сковородинознавство представили Марія-Грація Бартоліні (м. Мілан, Італія), Дарина Тетерина-Блохина (м. Мюнхен, Німеччина), Любиця Бабота, Іван Яцканин (Словаччина), Валентина Соболь (Польща).

Наукове зібрання відкрив проректор з наукової роботи Сергій Рик. Він нагородив  найвищою відзнакою університету — медаллю Григорія Сковороди — тих осіб, які постійно співпрацюють з нашим закладом й популяризують спадщину великого філософа. Було підписано угоду про співпрацю між дирекцією університету та  радою селища Бабаї. До привітань залучилися й інші гості. Серед них був професор, лауреат Міжнародної Сковородинівської премії Іван Стогній. В його виступі прозвучала думка, що люди завжди звертаються до вічних цінностей. Саме вони допомагають зберегти людську гідність і право називатися Людиною. Головний модератор конференції Микола Корпанюк зробив акцент на тому, що за останнє 20-річчя українські вчені й митці досить активно досліджують доробок великого любомудра, по-мистецьки осмислюють його постать та життєвий шлях. Приємно переконуватись, що цьогорічні читання підтверджують свою фахову зрілість, вагомість і привернули до себе увагу закордонних учених, які допомагають поширювати у світі спадщину нашого велета. До 300-их роковин Григорія Сковороди залишилось дев’ять років, які повинні наповнитися якісними, розумними діями в розбудові та збереженні наших історичних надбань. Після його виступу були зачитані доповіді. До слова були запрошені: професор Ганна Токмань, професор Володимир Литвинов, професор Микола Сулима та інші. Гродзяк Юрій, лаборант центру Сковородинознавства, познайомив присутніх із сайтом «Сковородіана», куди увійшли їхні видання, світлини попередніх наукових зібрань та інша інформація про діяльність Центру.

Під час перерви гості ділилися своїми враженнями.

Роман Кухарук, письменник, політолог: «Два роки тому на запрошення Миколи Павловича я взяв участь у Сковородинівських читаннях. Особисто вів круглий стіл, де розглядалося питання про українські цінності, життєвий шлях й принципи Григорія Савича. Запам’яталося кілька унікальних доповідей, а саме: Лідії Гнатюк, Максима Меркулова, Юрія Пелешенка, Миколи Корпанюка та інших. Глибоко засів у душу роман Василя Шевчука «Предтеча» про Сковороду. Вам, прийдешньому поколінню, порадив би: «Любіть свою роботу, любіть свою націю, як її любив наш філософ».

Третього-п’ятого жовтня 2013 року в університеті відбулася Міжнародна конференція «XVIСковородинівські читання». Вона була присвячена пам’яті Олекси Мишанича — видатного вченого-літературознавця, одного з організаторів Сковородинівських читань у Переяславі. Співорганізаторами виступили Переяслав- Хмельницький ДПУ імені Григорія Сковороди, Інститут літератури імені Т.Г.Шевченка НАН України, Інститут філософії імені Г.С.Сковороди НАН України, ВУТ «Просвіта» імені Тараса Шевченка, Національна організація українознавців, Літературно-меморіальний музей Г.Сковороди НІЕЗ «Переяслав», Центр Сковородинознавства, кафедра української і зарубіжної літератури та методики навчання імені Михайла Максимовича університету. В конференції взяло участь п’ять письменників, три лауреати Шевченківської премії, доктори наук, професори, кандидати наук, доценти, співробітники літературно-меморіальних музеїв Григорія Сковороди Переяслав-Хмельницького; Сковородинівського Харківської області; Чорнухинського Полтавської області; делегація з селища Бабаї, де Григорій Савич проживав й написав 15 байок. Зарубіжне Сковородинознавство представили Марія-Грація Бартоліні (м. Мілан, Італія), Дарина Тетерина-Блохина (м. Мюнхен, Німеччина), Любиця Бабота, Іван Яцканин (Словаччина), Валентина Соболь (Польща).

Наукове зібрання відкрив проректор з наукової роботи Сергій Рик. Він нагородив  найвищою відзнакою університету — медаллю Григорія Сковороди — тих осіб, які постійно співпрацюють з нашим закладом й популяризують спадщину великого філософа. Було підписано угоду про співпрацю між дирекцією університету та  радою селища Бабаї. До привітань залучилися й інші гості. Серед них був професор, лауреат Міжнародної Сковородинівської премії Іван Стогній. В його виступі прозвучала думка, що люди завжди звертаються до вічних цінностей. Саме вони допомагають зберегти людську гідність і право називатися Людиною. Головний модератор конференції Микола Корпанюк зробив акцент на тому, що за останнє 20-річчя українські вчені й митці досить активно досліджують доробок великого любомудра, по-мистецьки осмислюють його постать та життєвий шлях. Приємно переконуватись, що цьогорічні читання підтверджують свою фахову зрілість, вагомість і привернули до себе увагу закордонних учених, які допомагають поширювати у світі спадщину нашого велета. До 300-их роковин Григорія Сковороди залишилось дев’ять років, які повинні наповнитися якісними, розумними діями в розбудові та збереженні наших історичних надбань. Після його виступу були зачитані доповіді. До слова були запрошені: професор Ганна Токмань, професор Володимир Литвинов, професор Микола Сулима та інші. Гродзяк Юрій, лаборант центру Сковородинознавства, познайомив присутніх із сайтом «Сковородіана», куди увійшли їхні видання, світлини попередніх наукових зібрань та інша інформація про діяльність Центру.

Під час перерви гості ділилися своїми враженнями.

Роман Кухарук, письменник, політолог: «Два роки тому на запрошення Миколи Павловича я взяв участь у Сковородинівських читаннях. Особисто вів круглий стіл, де розглядалося питання про українські цінності, життєвий шлях й принципи Григорія Савича. Запам’яталося кілька унікальних доповідей, а саме: Лідії Гнатюк, Максима Меркулова, Юрія Пелешенка, Миколи Корпанюка та інших. Глибоко засів у душу роман Василя Шевчука «Предтеча» про Сковороду. Вам, прийдешньому поколінню, порадив би: «Любіть свою роботу, любіть свою націю, як її любив наш філософ».

Дарина  Тетерина-Блохина, професор Мюнхенського університету: «Завжди із приємними почуттями приїжджаю на читання. Вперше вони відбулися у 1983 році й до цього часу проводяться регулярно. Ми були одними із перших, хто підписав угоду про співпрацю. У нас, у Німеччині, теж займаються сковородинознавством. Спадщину письменника-філософа вивчають у Німеччині й теж проводять подібні читання. Потрібно намагатися глибше й ширше пізнати Григорія Савича як українського філософа. Він — зразок тієї людини, яка нас наставляє як потрібно жити, а його богословські ідеї будуть вічними».

Бартоліні Марія-Грація, викладач Міланського університету: «Я вперше на Сковородинівських читаннях. Ще будучи аспіранткою Міланського університету, працювала над магістерською роботою, в якій мовиться про біблійні цитати у творчості Григорія Сковороди. Тепер я викладач, але не полишила свою дослідницьку працю з вивчення спадщини українського філософа. Особисто мене цікавить вплив святих отців на творчість любомудра. Цього року в Гарвардському університеті (США) мала змогу доповнити свої знання з цієї теми. На запрошення Миколи Корпанюка прибула до вашого міста на конференцію, щоб значно ширше познайомитись із духовною спадщиною українського філософа. Планую взяти участь у секціях, побувати у музеї Григорія Савича».

У другій половині дня розпочали роботу секції: філологічні, філософська, педагогічна та «Станіслава Оріховського». Повідомлення та наукові доповіді увійшли до збірника наукових праць «Переяславські Сковородинівські студії». Учасникам конференції було запропоновано культурну програму: виступи кобзарів м. Переяслава-Хмельницького, ансамблю «Троїсті музики», виконавців сучасної пісні Переяслав-Хмельницького ДПУ імені Григорія Сковороди, екскурсії музеями університету та міста.

Багато людей приходять до Сковородинівської криниці — хто просто напитись чистої води, а хто подумати про своє буття, про своє призначення в цьому житті. Запам’ятайте: це і є шлях до досконалості.

Людмила Левченко